У місцях, де поверхня з бетону піддається граничним навантаженням (не тільки пішохідним, а й транспортним, вантажним), ефект зношування площини завжди більший. Недостатньо міцні підлоги з часом покриються тріщинами, розломами, протоптаними стежками та іншими недоліками. Уникнути цього можливо, якщо використовувати зміцнювач поверхні бетону, який знайшов широке застосування у великих виробничих та дрібних побутових масштабах.

Специфіка зміцнювачів

У сучасному світі використовуються дві основні технології ущільнення:

• Суха. Спеціальною будівельною сумішшю свіжий бетон натирається до утворення гладкої поверхні. В результаті отримуємо попередньо вибраний колір та фактурну особливість, що робить загальний вигляд будівлі більш оригінальним. В основі сухої суміші може бути кварц, корунд тощо.
• Мокра. Базується на просоченні свіжого або старого (!) бетону підібраним складом, хімічні компоненти якого знижують пористість матеріалу та ймовірність осідання пилу на верхній шар. Головні складові просочення – літій або силікати.

Додаткові функції зміцнювачів

Конкретні можливості зміцнювача залежать від особливостей поверхні та зовнішніх факторів. Прогрес у бетонній індустрії дозволяє поліпшити спеціальними складами експлуатаційні характеристики пінобетону, газобетону, цементно-піщаних стяжок, гіпсу та інших будівельних матеріалів. Крім міцності, вони надають їм:

• вологостійкість;
• довговічність;
• морозостійкість;
• відсутність деформації фактури;
• збереження ізоляційних властивостей.

Деякі зміцнювачі поверхні бетону дозволяють якісно реставрувати поверхню, очистити її від зайвої вологи, мікроорганізмів, корозії.